Поширення

Збудник хвороби поліфаг і уражує понад 300 видів культурних та дикорослих рослин. На соняшнику шкодить в південних областях України, де відмічається кожного року, незалежно від погодних умов. У роки з сухим і спекотним літом зараження соняшника може сягати 90%.

Джерело інфекції

Джерелом інфекції соняшника є уражені рештки, на яких знаходяться склероції гриба. У грунті їх життєздатність зберігається до 5–6 років. При наявності виділень коріння рослини – живителя склероції проростають, утворюючи нову грибницю. Останніми роками хвороба набула масове поширення, і суха спекотна погода влітку лише сприяє її розвитку. 

Ознаки ураження

Хвороба соняшника проявляється в період цвітіння викликаючи в’янення рослини. Листки на уражених хворобою рослинах в’януть, некротизуються і зовсім відмирають. В прикореневій частині стебла проявляються бурі плями, які згодом набувають попелястого забарвлення. Усередині ураженої хворобою тканини рослини в основі стебла розвиваються дрібні та гладенькі, круглясті та чорні склероції 50–400 мкм діаметром. Грибниця патогена поширюється у провідній системі стебла рослини, чим і зумовлює в’янення рослин. Збудник розростаючись закупорює судини соняшника, викликаючи порушення обміну речовин та інтоксикацію організму через виділення збудником токсинів. Основною відмінністю вугільної гнилі від прикореневої білої гнилі, є те, що при білій гнилі пошкоджена частина рослина мокне та гниє, а при вугільній гнилі уражена тканина на місці плям залишається сухою та не стає м'якою навіть при впливу вологості.

Шкодочиність

Найбільш шкодочинною хвороба є на півдні України, її поширенню сприяє висока температура ґрунту (понад +25 -+30°С), спекотна та суха атмосфера. Хвороба негативно впливає на кількісні та якісні показники соняшника. За даними вчених, на уражених рослинах урожай знижується на 18–64 %, що зумовлюється зменшенням розміру корзинок на 30 – 35 %, маси 1000 насінин соняшника – на 13–36 % та зниженням їх виповненості. 

Заходи захисту

Вирощування відносно стійких сортів, дотримання чергування культур у сівозміні, просторової ізоляції нових посівів соняшнику від минулорічних не менше 1000 м. Не можна вирощувати соняшник на одному і тому ж полі раніше як через 8 років. Знищення падалиці, видалення післязбиральних решток, ретельне очищення насіння від склероціїв, протруювання насіння, підсушування кошиків у фазі біологічної стиглості десикантами.