Горох. Сіра гниль виявляється на ураженому листі, стеблах, цвітоносах і бобах у виді бурувато-зелених розпливчастих плям, що покриваються густим сірим нальотом. Пізніше в уражених місцях з'являються чорні склероції довжиною 2-7 мм. Хвороба інтенсивно розвивається в другій половині вегетації в умовах підвищеної вологості повітря. При настанні сухої погоди уражені місця здобувають вид буруватих сухих виразок. Збудник хвороби - багатоядний недосконалий гриб Він утворить численне конідиальне спороношення у виді сірого нальоту. Конідіями гриб поширюється в період вегетації рослин. Зберігається збудник у виді склероціїв у ґрунті і з насіннями. Нерідко грибниця проникає в оболонку насіння і тоді схожість їх знижується. Сіра гнилизна приводить до значного зменшення врожаю зерна.

Гречка. Зовнішні ознаки хвороби проявляються як на сходах, так і на дорослих рослинах у вигляді буруватих плям на кореневій шийці, підсім'ядольному коліні, на листках, стеблах і суцвіттях, які у вологу погоду загнивають і покриваються сірим нальотом. При дотику він порошить. Пізніше в масі з'являються дрібні чорні склероції. У суху погоду плями мають вигляд бурих сухих виразок без нальоту. Уражені молоді рослини гинуть, листки жовтіють і відмирають. Збудником сірої гнилі є Deuteromycetes, порядку Hyphomycetales. Ko-нідієносці деревоподібні, розгалужені, з потовщеними верхівками, які покриті дрібними зубчиками. Конідії одноклітинні, в масі оливкового кольору, розміром 9-17х7-12 мкм. Склероції кулясті, чорні, діаметром 2-3 мм або видовжені (до 6- 10 мм). Збудник хвороби поширюється конідіями. Основне джерело інфекції - післяжнивні уражені рештки, на яких патоген зберігається у формі склероціїв. Додатковим резерватором інфекції є засмічений насіннєвий матеріал склероціями гриба і заражене насіння, в якому зберігається грибниця патогену. Збудник сірої гнилі здатний продовжувати розвиток і під час зберігання вологого насіння гречки, викликаючи його псування. Шкідливість хвороби проявляється у зрідженні посівів гречки; зниженні насіннєвих і технологічних якостей насіння. Схожість ураженого насіння знижується на 10-15%. Недобір урожаю може становити до 20% і більше. Ураженню рослин гречки сірою гниллю і поширенню інфекції сприяють висока вологість повітря, часті дощі, випадання рясних рос у нічні години, коротка ротація культур у сівозміні, відсутність просторової ізоляції між культурами, що уражуються збудником хвороби, загущені, забур’янені посіви.

Гарбуз, диня, кавун. Ознаки хвороби проявляються на кореневій шийці стебла, на стеблах у місцях розгалужень пагонів, на черешках листків у вигляді мокрих або загнилих плям. Уражена тканина ослизнюється, стає м'якою, водянистою і покривається сірим бархатистим нальотом, який при дотику сильно порошить. У місцях ураження формуються дрібні чорні склероції. Збудником хвороби є гриб - склероції гриба, які зберігаються в грунті.

Заходи боротьби

Дотримання сівозмін, використання незасміченого посівного матеріалу, боротьба з бур’янами, просторова ізоляція між культурами. Можливі хімічні препарати: Кантус, Піктор, Дерозал, 50% к.с., Консенто, к.с., Натіво, в.г., Пропульс, с.е., Тілмор 240 ЕС, к.е., Фолікур, 25% к.е., Танос 50 в.г., Аканто Плюс 28 к.с., Амістар Екстра 280 SC, к.с., Квадріс 250 SC к.с., Світч 62,5 WG в.г.

Сіра гниль (горох, гречка, гарбуз, диня, кавун, соняшник, рицина) (Серая гниль)

Пошук