Уражені рослини не утворюють зерна, надземна маса їх на 30-40% менша, ніж здорових. Є і приховані втрати: деякі рослини видужують, але якість і кількість врожаю знижуються, підвищується сприйнятливість до інших хвороб.

Ознаки ураження

Хвороба виявляється під час виколошування. На житі летюча сажка виявляється головним чином на нижній частині колоса, де утворюється рихла чорна спорова маса, яка погано розпорошується. Верхня частина колоса зовні зберігає вигляд здорового, але не утворює зерна. Аналогічні симптоми дуже рідко можна спостерігати і на пшениці та ячмені.

Джерела інфекції

Інфекція розповсюджується при руйнуванні сажкових мішечків, утворених замість здорового насіння. З потоками повітря спори сажки переносяться на здорові рослини. Зараження пшениці, ячменю та жита відбувається під час цвітіння, іноді можливе і після цвітіння.

Розвиток хвороби

Під час проростання зерна гіфи гриба активізуються і уражають проростки рослин. Грибниця дифузно поширюється по стеблу й іноді проникає навіть у листки. У період формування колоса міцелій розростається, потовщується. Пізніше стінки клітин гіф стають драглистими і вся грибниця перетворюється в суцільну масу, в якій диференціюються теліоспори, і замість частин колоса утворюється спорова маса. Сприяють ураженню посівів підвищена вологість повітря і високі температури (+18…+24°С) у фазі цвітіння. Холодна погода під час сходів і суха в період від сходів до колосіння ярого ячменю підвищують шкідливість летючої сажки.

Заходи захисту

Сажка летюча (жито) (Головня летучая)

Пошук