Найхарактерніша ознака захворювання - утворення наростів нартоплі нарости темніють та загнивають. На заражених бульбах ракові утворення розвиваються і в сховищах, якщо урожай вирощений на зараженій ділянці.
Восени спостерігається зливання зооспор з утворенням зиготи, з якої в тканинах бульби утворюються цисти (40-80 мкм в діаметрі) з коричневою потовщеною оболонкою кулеподібної або еліптичної форми. Іноді цисти вкриті засушеним вмістом клітини-господаря. Після періоду спокою цисти утворюють первинні зооспори, які є джерелом інфекції. Цисти можуть зберігатися у грунті протягом 30 років. Оптимальна температура для розвитку гриба – 16,6-17,7 °С, максимальна - 21,1 °С. Збудник відноситься до вологолюбивих організмів.
Розповсюдження раку картоплі в природних умовах дуже повільне. Найчастіше переноситься із зараженими бульбами або бульбами стійких сортів, що мають на своїй поверхні часточки зараженого ґрунту, з іншим рослинним матеріалом, вирощеним на зараженій ділянці. Знаряддя обробітку ґрунту, гній та тара також можуть стати причиною появи нового вогнища.
Заходи захисту