Пероноспороз (Соняшник) (Пероноспороз (Подсолнечник))
Поширення
Зустрічається в усіх зонах вирощування соняшника,але найбільш поширена в Лісостепу і північній частині Степу. Рівень ураженості рослин може досягати 50-60%, а недобір врожаю - 50%.
Шкідливість
Полягає в зниженні схожості ураженого насіння, зрідженості посівів через загибель уражених рослин, зниженні врожаю внаслідок порушення процесів дихання та вуглеводного обміну.
Ознаки ураження
Хвороба діагностується протягом всієї вегетації рослин - від сходів до повної стиглості і проявляється у двох формах залежно від періоду ураження і фази розвитку соняшника - загального пригнічення (дифузне ураження) і плямистості листя (локальне або місцеве ураження).
Для дифузного ураження характерним є комплекс симптомів, що включає ознаки загального пригнічення рослин. У фази сходів - 3-6 пар листків на сім'ядольних, а особливо на справжніх листках на верхньому боці спостерігаються хлоротичні плями уздовж середньої жилки.
Уражені рослини відстають у рості, мають тонке стебло і дрібні листки. Такі рослини, як правило, гинуть, а якщо досягають фази цвітіння, то на них утворюються дрібні (2- 3 см у діаметрі) кошики без насіння.
Ознаками місцевого (вторинного ураження) є поява на верхньому боці листків зовні здорових, добре розвинених рослин кутастих розпливчастих плям світло-зеленого кольору. Такий тип ураження спостерігається переважно у другій половині вегетації. Можлива також прихована форма хвороби – без явних зовнішніх симптомів, з ураженням тільки підземної частини рослин, що виявляється лише у зниженні їх продуктивності.
Характерною ознакою пероноспорозних плям на листках при обох типах ураження є те, що з верхнього боку вони хлоротичні, світло-зелені, а з нижнього боку на них утворюється добре помітний світло-сірий борошнистий наліт.
Розвитку і поширенню хвороби сприяють:
- прохолодна і дощова погода після сівби та у другій половині літа;
- скорочення періоду ротації соняшника в сівозміні (менше 8 років);
- порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту;
- посів не протруєним насінням.
Заходи захисту. Вирошування стійких сортів, сівба ретельно очищеним, відсортованим і протруєним насінням, знищення падалиці, вирощування соняшнику в сівозміні з поверненням на те саме поле не раніше як через 8 років, дотримання просторової ізоляції.
Що стосується хімічного обробітку, то в період вегетації застосовують препарати на основі карбендазиму з нормами 1,5 л/га. Максимальна допустимість - 2 обробітки.