Первинне ураження призводить до пригнічення та відмирання рослин, у більш пізній період – до зниження натури зерна, маси 1000 зерен, зниженню врожаю до 40%.

Ознаки ураження

Уражуються корені, основа стебел та листкові піхви, на яких спочатку з’являються чорні штрихуваті плями, що поступово вкривають усі органи. Корінці стають чорними та ламкими, нижня частина стебла вкривається чорним нальотом міцелію гриба, стебла легко відриваються. Хвороба добре помітна з фази колосіння: рослини відстають в рості, мають блідо-сірий колір, колосся білі, стоять більш прямо порівняно із здоровими.

Джерело інфекції

Рослинні рештки злаків у ґрунті, які можуть зберігатися до трьох років.

Розвиток хвороби

Зараження відбувається після достигання сумкоспор – навесні. Патоген може зимувати також хламідоспорами, які навесні проростають і заражають рослини. Оптимальними для росту гриба є температура +19…+24°С та підвищена вологість. Офіобольоз у період вегетації поширюється при контакті коріння хворих рослин із здоровими, тому захворювання спостерігається вогнищами. Ураженню сприяє волога і прохолодна весна, теплий і сухий початок літа.

Заходи захисту

Офіобольозна гниль (жито, пшениця, ячмінь) (Офиоболезная гниль)

Пошук