Макрофоміна (Макрофомина)

Ознаки ураження

Листя, починаючи з нижніх ярусів, жовтіє, потім коричневіє, засихає, але не опадає. На стеблі, спочатку біля основи, з’являються бурі, майже чорні плями, що до кінця вегетації набувають сіро-сріблястого забарвлення.

Повне в'янення і загибель рослин викликаються руйнуванням коренів і порушенням діяльності судинно-провідної системи. Якщо до моменту захворювання боби вже розвинулися, то вони стають плоскими, а насіння дрібним, щуплим або зовсім не розвивається. При пізньому захворюванні, коли насіння вже сформувалося, коріння хоча й буває явно ураженим, але рослини зовні від макрофоміни не страждають. Також кора біля кореневої шийки і на коренях руйнується та відшаровується, оголюючи деревину. Всохлі рослини з потемнілими залишками зруйнованих коренів легко висмикуються з грунту. На зрізі кореневої шийки у верхній частині кореня видно побурілу тканину, усіяну дрібними, майже чорними цятками, що представляють собою склероції - зимуючу стадію гриба. Дія гриба проявляється з початку цвітіння і майже до кінця вегетації. Якщо рослина захворює на початку росту, то вона всихає відразу разом із листям.

Коренеплоди спочатку стають «гумовими», легко дістаються із землі, не мають видимих ознак гнилей.

Біологія збудника

Гриб-поліфаг — уражує багато видів рослин. Викликає чорну гниль, попелясту, стеблову та ін. Оптимальна температура для життєдіяльності пікнідіальної стадії гриба 25-28 °С, склероціальної — 30-31 °С. Оптимальна вологість 30-50%.

Цикл розвитку патогенна включає міцелій, мікросклероції та пікніди. Мікросклероції темні, майже чорні, округлі, дещо сплюснуті, від чого здаються витягнутими.

Умови поширення

Розвитку макрофоміни сприяють нестача вологи в грунті і високі температури. Гриб уражує молоді рослини тільки в тих випадках, коли ріст гальмується в результаті впливу спекотної сухої погоди, бідного грунту або будь-яких інших несприятливих для сої умов. Макрофоміна зимує в стадії склероціїв, зберігаючись у грунті з кореневими залишками, які і є джерелом інфекції.

Заходи захисту

1. Дотримання сівозміни.

2. Використання стійких гібридів рослин.

3. Обробка рослин фунгіцидами.