Сильне ураження іржею спричиняє зменшення фотосинтезуючої поверхні листя, яке передчасно жовтіє, засихає та опадає, що ослаблює рослини і спричиняє передчасне їх відмирання. Насіння з уражених рослин щупле, продуктивність їх значно знижується. Найбільшої шкоди іржа завдає при ранній появі, у вологі роки та на горосі пізніх строків посіву. В епіфітотійні роки хвороба може бути причиною значного (до 25%) недобору урожаю насіння.

Ознаки ураження

Уражаються листки, стебла і боби, на яких у виді подушечок утворяться порожнечі різного пофарбування в залежності від виду збудника і стадій його розвитку. На стеблах та з нижнього боку листя утворюються оранжево-коричневі подушечки - уредопустули з уредоспорами. Уредоспори округлі, одноклітинні, іржаво-коричневі, з тонкою шипуватою оболонкою. Під час дозрівання гороху на місці уредопустул утворюються подушечки темно-бурого кольору - телейтопустули з телейтоспорами. Телейтоспори буро-коричневого, майже чорного кольору, одноклітинні, кулясті, з короткою безбарвною ніжкою і вкриті товстою темною оболонкою, що є пристосуванням до перезимівлі гриба.

Біологія збудника

Іржу гороху викликають два базидиальних гриби y. f. pisisativae Hiratsuka. Перший з них дводомний, розвивається на горосі в уредо- і телиостадиях. На початку цвітіння рослин на листах і стеблах він утворить ясно-коричневі що порошать уредопустули з уредоспорами. Уредоспори такого ж кольору, округлі, діаметром 21-25 мкм, одноклітинні, з оболонкою, покритої рідкими бородавочками. Пізніше на листах, стеблах і бобах з'являються темно-коричневі або майже чорні теліопустули, іноді розташовані колами. Вони складаються з одноклітинних темних дрібнобородавчатих, розміром 20-31х14-22 мкм, еліптичних або яйцеподібних теліоспор з невеликим сосочком на верхівці. Проміжним рослиною-жертвою цього гриба є молочай, що заражається навесні від базидіо, суперечка, що утворяться при проростанні теліоспор. На ньому гриб утворить дифузійну грибницю, у виді якої і зимує в кореневищах. Навесні на листах молочаю з'являються спермогонії і эцидії з эцидиоспорами. Останні округлі або довгасті, 18-22 мкм у діаметрі, густо покриті маленькими бородавочками. Эцидіоспори, розлітаючись, заражають горох. Гриб протягом вегетації може дати кілька поколінь уредопустул з уредоспорами. Часті опади і температура повітря 20-25 град. сприяють розвитку іржі. Крім гороху, уражається також чина. Гриб U. fabae f. pisi sativae однодомний - усі його стадії розвиваються на горосі. На відміну від U. .pisi він утворить ясно-коричневі компактні не розпорошуються уредопустули, у яких знаходяться округлі одноклітинні шиповаті ясно-коричневі уредоспори розміром 21-30х18-26 мкм. Теліопустули цього гриба темно-бурі, майже чорні, щільні. Теліоспори одноклітинні, розміром 25-40х17-28 мкм, темно-коричневі, гладкі, на безбарвній ніжці. Зараження гороху відбувається навесні від базидиоспор, що утворяться при проростанні теліоспор.

Джерела інфекції

Збудник зимує у формі зимових спор або міцелію в кореневищах молочаю.

Розвиток хвороби

Навесні (в кінці квітня - на початку травня) при проростанні перезимувавших телейтоспор відбувається ураження молочаю і утворення на його листі жовто-бурих або оранжевих подушечок - ецидій з весняними спорами (ецидіоспорами). З молочаю ецидіоспори розносяться вітром на посіви і є джерелом первинного ураження гороху іржею. Протягом літа джерелом розповсюдження хвороби є уредоспори. За період вегетації гороху розвивається декілька поколінь уредоспор. Для проростання уредоспор необхідною умовою є наявність крапельно-рідинної вологи та температура повітря +10.. .+25°С. Обов'язковою умовою для розвитку збудника іржі є наявність інфекції на різних видах молочаю, що є проміжною рослиною-живителем для збудника цієї хвороби.

Заходи захисту

Іржа (горох) (Ржавчина)

Пошук