Шкідники соняшнику

Шкідники соняшнику — це шкідники, які живляться посівами соняшнику. 

На посівах соняшнику в Україні трапляється близько 60 видів шкідників, серед яких значної шкоди можуть завдавати 24. Усі вони належать до групи різноїдних.

Класифікація шкідників соняшнику 

1. Ряд твердокрилі, або жуки — Coleoptera 

• Родина вусачі — Cerambycidae 
  • Вусач соняшниковий, або агапантія соняшникова — Agapanthia dahli Richt.
• Родина горбатки — Mordellidae 
  • Горбатка соняшникова — Mordellistena parvula Gyll
• Родина довгоносики — Curculionidae
  • Сірий буряковий довгоносик — Tanymecus palliatus Fabr.
  • Довгоносик сірий південний — Tanymecus dilaticollis Gyll
• Родина чорниші — Tenebrionidae 
  • Мідляк піщаний — Opatrum sabulosum L.

2. Ряд лускокрилі, або метелики — Lepidoptera

• Родина вузькокрилі вогнівки — Phyticidae
  • Вогнівка соняшникова, або соняшникова метелиця — Homoeоsoma nebulellum Schiff.
  • Лучний метелик — Margaritia sticticalis L.
• Родина совки — Noctuidae
  • Совка-гамма — Autographa gamma L.
  • Капустяна совка — Mamestra brassicae L

Висіяне насіння і сходи пошкоджують ховрахи, дротяники і несправжні дротяники, жуки мідляків піщаного, степового, широкогрудого, кукурудзяний мідляк, довгоносики – південний сірий, сірий та чорний буряковий, кравчик, капустянка, гусениці підгризаючих совок та ін. На вегетуючих рослинах шкодять прус і степовий цвіркун, геліхризова та бурякова попелиці, ягідний клоп, гусениці лучного метелика, люцернової та деяких інших листогризучих совок. Облік чисельності різноїдних шкідників на соняшнику такий самий, як і на інших культурах.

 Із спеціалізованих видів соняшник іноді пошкоджують соняшникова шипоноска (Могdellistena parvula Gyll.), соняшниковий вусач (Agapanthia dahli Richt.), личинки яких розвиваються в стеблах, виїдаючи їхній уміст. Обліковують їхню чисельність та пошкодженість стебел соняшнику після збирання врожаю.

 У результаті вираховують середню чисельність личинок на 1 м². Для визначення запасу шкідників на полях, де буде висіватися соняшник наступного року, восени проводять розкопки за загальноприйнятою методикою.