Мочаристі ґрунти —  це грунти, які утворюються на схилах із близьким заляганням третинних глин і виходом підґрунтових вод на поверхню.

Мочаристі ґрунти – це гідрогено-трансформовані зональні ґрунти. Вони формуються плямами серед інших грунтів переважно на схилах в місцях літологічної неоднорідності грунтоутворюючих порід, де близько від поверхні (до 3 м) залягають глини.

При польових дослідженнях мочари діагностуються за гідрофільною рослинністю серед степового різнотрав’я, а в морфології – мають ознаки оглеєння в нижній частині профілю (сизувато-оливкові плями, вохристі розводи). Наявність мочарів помітно ускладнює використання територій у сільському господарстві.

Виділяють два типи мочарів: кліматогенні та літогенні. 

• Кліматогенні мочари поширені в межах верхів’я балок, терасоподібних вирівняних ділянок вододілів і їхніх схилів, ложбин. Вони однорідні за ґрунтовим покривом. 
• Літогенний мочар формується на схилах за умови літологічної неоднорідності порід (неглибоке залягання водоупору), що характеризується встановленим режимом ґрунтових вод з частим та інтенсивним спорадичним підтопленням. У межах літогенного мочару ґрунтовий покрив неоднорідний, а інтенсивність трансформації вихідних зональних ґрунтів посилюється від його периферії до центру.