Самка завдовжки 0,9 – 1,1 мм; забарвлення жовтосіре або буруватосіре, часто голова і верхівка черевця чорнобурі. Гомілки й лапки жовті, іноді гомілки, голова і верхівка черевця дещо затемнені. Передні крила сірожовті. Личинки жовтосірі, останній сегмент черевця має шипоподібні вирости.

Розвиток

Зимують дорослі трипси в ґрунті. На початку викидання волоті вони переселяються на посіви вівса й відкладають яйця у тканини колоскових лусок. Середня плодючість становить до 100 яєць. Через 7 – 8 діб відроджуються личинки, які живуть групами і впродовж 7 – 10 діб живляться під колосковими лусками й квітковими плівками. Після цього вони проникають у ґрунт, де перетворюються на пронімфу і німфу. Трипси, що окрилилися, проникають у ґрунт на глибину 25 – 30 см і залишаються на зимівлю. Упродовж року розвивається одне покоління. Внаслідок живлення трипсів колоскові луски стають білими, а зерно щуплим. При середній чисельності 6 – 11 личинок на колос плівчастість зерна збільшується на 17 – 33 %. Трипси здатні переносити вірусні хвороби вівса.

Заходи захисту

Ранні строки сівби вівса. При масовій появі шкідника посіви не пізніше як за 30 діб обприскують дозволеними для використання інсектицидами (Актара, Актеллік 500 ЕС, Альфагард 100, Бі-58 новий, Базудин, Волатон 500, Децис, Карате 050 ЕС, Кінмікс 5 КЕ, Політрин 200 ЕС, Рогор-С, Ф'юрі, Фастак, Фуфанон, Штефесін).

Трипс вівсяний (Овсяный трипс)

Пошук