Самказасновниця розміром 2 мм, широкоовальна, майже куляста; від темносірого до темнозеленого кольору з густим білим припорошенням; голова, 5членикові вусики, ноги, трубочки і хвостик чорні; на спинному боці черевця поперечні темні смуги. Безкрила партеногенетична самка розміром до 2 мм, оливковоабо брудножовта, рідше — рожевосіра; вусики 6членикові. Амфігонна самка — 1,6 мм, видовженоверетеноподібна, безкрила, зеленуватобура з чорними поперечними смугами на передньогрудях; вкрита білим порошкоподібним нальотом; вусики 5членикові. Самець — 1,5 мм, крилатий, темнобурий із сірим припорошенням, з чорними поперечними смугами на всіх сегментах черевця. Яйце спочатку світложовте, через 2 – 3 доби — блискучочорне.

Розвиток

Зимують запліднені яйця під відсталими лусочками кори стовбурів і скелетних гілок. Під час розпускання бруньок відроджуються личинки і заселяють молоді листки з нижнього боку. Внаслідок живлення попелиць краї листків потовщуються, грубішають і скручуються, утворюючи горбкуватий гал червоного, рожевого або жовтого кольору. До початку цвітіння з’являються самкизасновниці, які відроджують 50 – 70 личинок. Плодючість наступних поколінь знижується до 12 – 15 личинок. За сезон розвивається 3 – 4 покоління. У червні в колоніях попелиць з’являються статеноски, які дають безкрилих самок і крилатих самців. Після запліднення амфігонна самка відкладає 2 – 3 яйця, які залишаються до весни. При масовому розмноженні попелиці пошкоджують плоди, на поверхні яких у місцях уколів утворюються червоні плями, що знижують товарні якості плодів. На яблуні трапляється ще кілька близьких видів червоногалових попелиць: смугаста яблунева попелиця — D. affinisL., яка розвивається за однодомним циклом, і два види дводомних — D. radicolaMordv. (вторинний хазяїн щавель) і D. anthrisciC.B. (вторинні хазяї — зонтичні), які також зимують на яблуні в стадії заплідненого яйця. Попелицю заражають їздці з родин Aphidiidae — Ephedrus persicae Frg., E. plagiator Nees., Trioxis angelicae Hal., Lysiphlebus confusus Trembl. et Eady і Aphelididae — Aphelinus chaonia Walk., Lysiphlebus dissolutus Nees. та ін.

Заходи захисту

Вирізання прикореневої порості й жирових пагонів, які особливо інтенсивно заселяються попелицями. При чисельності понад 10 – 20 яєць на 10 см пагонів необхідно в осередках розмноження шкідника рано навесні, до розпускання бруньок, за температури не нижче +4 °С провести обприскування — промивання дерев овіцидами. Якщо щільність заселення попелицею перевищує 5 колоній на 100 листків, необхідна обробка інсектицидами. Регульованим співвідношенням попелиць і афідофагів є один афідофаг на 30 личинок шкідника. За такого співвідношення застосування афіцидів недоцільне. Обприскують феразимом, к.с., 0,5 л/га, скоразолом, к.е., 0,15-0,2 л/га, хорусом, в.г., 0,2 кг/га чи топсином М, з.п., 1–2 кг/га, з додаванням 0,1% нурелу-Д, к.е., 1,5 л/га, базудину, в.е., 1,2 л/га або актари, в.г., 0,14 кг/га за умов чергування препаратів.

Червоногалова сіра яблунева попелиця (Красногалловая серая яблонная тля)

Пошук