Татарник звичайний (Татарник колючий)
Біологічні особливості
Дворічні справжні. Сходить в квітні-травні, наприкінці літа і на початку осені. Плодоносить в липні - серпні. Цвіте в червні-серпні. Глибина проростання 4-5 см. Життєздатність насіння в ґрунті: свіжодостиглі сім’янки проростають лише на 5,5-29,5 %, а решта перебуває в стані біологічного спокою до наступної весни, тобто протягом 6-8 місяців. В ґрунті насіння зберігає життєздатність протягом 5 років. Сходи, що з’явилися восени з насіння, і пагони з кореневих шийок перезимовують. Максимальна плодючість 10 тис. сім’янок. Температура проростання мінімальна +5...+6°С, оптимальна +20...+22°С. Рослина медонос.
Поширення
Росте на пустирях, пасовищах, біля шляхів, жител. Більше поширений в степовій зоні, а в Лісостепу рідше.
Заходи боротьби
Лущення на глибину 8-10см і рання зяблева оранка з додатковим обробітком поля в літньо-осінній період; чергування культур у сівозміні повинно запобігати закінченню циклу розвитку дворічників; ретельне знищення бур'янів на посівах культурних рослин, на необроблюваних землях та інших угіддях.
Стебло: пряме, розгалужене, колючозубчасте, білуватопавутинисте, висотою 50-200 см.
Листки: з обох боків сіропавутинисті, рідше — майже голі, великі, 12-30 (інколи до 45) см завдовжки, до верхівки стебла поступово зменшуються в розмірі, довгасті, нижні перистонадрізані, верхні цілокраї, двічі колючозубчасті.
Суцвіття: квітки пурпурні, зібрані в кошики діаметром 3-4 см, віночок зрослопе-люстковий, правильний, трубчастий, пурпуровий, з 5 зубчиками на верхівці. Обгортка черепичаста, павутиниста; її листочки яйцевидні або видовженояйцевидні, витягнуті в міцну зеленувату колючку.
Корінь: потовщений, стрижневий.
Плід: сім’янка. Форма плоду обернено яйцевидна, пряма або злегка зігнута. Колір сірувато-коричневий. Розмір: довжина 4- 5,5, ширина 2,5-2,7, товщина 1,4- 1,5 мм. Маса 1000 насінин 8-10 г.