Повитиця польова (Повелика полевая)
Біологічні особливості
Паразитні. Сходить в квітні–червні. Цвіте в червні–серпні. Плодоносить в липні–жовтні. Максимальна плодючість до 15 тис. насінин. Життєздатність в ґрунті: схожість насіння зберігається в ґрунті до 6 років. Глибина проростання не більше 4-6 см.
Поширення
Поширена по всій країні, паразитує на багатьох культурних рослинах і бур’янах.
Заходи боротьби
Ретельно очищають насіннєвий матеріал, виполюють уражені повитицею місця, знищують повитицю гербіцидами після підсихання стерні скошених багаторічних трав. Для боротьби з повитицею застосовують і біологічний метод — уражають її грибом альтернарією.
Стебло: нитковидне, жовте або оранжево-жовте, витке, обвивається навколо рослин-живителів і присмоктується до них за допомогою особливих присосків — гаусторіїв.
Листки: недорозвинуті, лусочковидні.
Суцвіття: квітки дрібні, на ніжках, зібрані в густі клубочки, білі або зеленувато-білі. Чашечка напівкуляста, гладенька, блискуча. Віночок дзвониковидний, з яйцевидно-клиновидними або трикутними лопатями.
Корінь: справжнього коріння у повитиці немає. До того часу, поки вона прикріпиться до уражуваної рослини (2-3 тижні), повитиця живиться за допомогою тонких волосків, розташованих на нижньому потовщеному кінці рудиментарного кореня.
Плід: двогнізда коробочка. Форма плоду притиснутокуляста. Форма насіння яйцевидна або кутасто-куляста. Колір жовтуватий чи коричнюватий. Поверхння насінини дрібногорбочкувата . Розмір: довжина 1,25-2,5, ширина 1-1,5, товщина 0,75-1 мм. Маса 1000 сім’янок — 1-1,25 г.