Захворювання широко розповсюджене у всіх районах вирощування гороху і проявляється у вигляді кореневої гнилі і трахеомікозного в'янення рослин, що можуть спостерігатися на рослинах як окремо, так і одночасно.

Шкідливість

Уражує горох від появи сходів до повної стиглості. Коренева гниль особливо велику небезпеку становить для гороху у фазі сходів, які часто гинуть в результаті загнивання кореневої шийки, коренів та сім'ядолей.

Ознаки ураження

Фузаріозное в’янення виявляється вогнищами, починаючи з фази розетки до початку бутонизації, а іноді і до збирання врожаю. Листи жовтіють, скручуються і засихають, а верхівки рослин никнуть. На зрізі стебла, особливо в нижній його частині, помітне побуріння судинних пучків. Корені буріють і відмирають. У сиру погоду в кореневої шийки і підстави стебла з'являється білий або ясно-рожевий наліт і нерідко жовтогарячі або рожеві подушечки. У молодих рослин характерною ознакою кореневої гнилі є пожовтіння спочатку нижніх листків, що доволі швидко розповсюджується на листя верхнього ярусу. При цьому підсім'ядольне коліно буріє, потім бурі плями з'являються на прикореневій частині стебла або головному корені. З часом уражені ділянки набувають темно-коричневого кольору, і на них утворюються виразки різної глибини. Підземна частина стебла і корені хворих рослин втрачають тургор, темніють і загнивають.

Джерела інфекції

Основними джерелами фузаріозної інфекції є ґрунт, рослинні рештки та насіння, на яких збудники зберігаються у вигляді грибниці, конідій та хламідоспор.

Розвиток хвороби

Сильний розвиток фузаріозу відбувається в періоди з високою температурою, низькою відносною вологістю повітря та невеликою кількістю вологи. В окремі роки, особливо з підвищеною вологістю в другій половині вегетації гороху, фузаріоз може уражувати також боби та насіння в них і проявляється у вигляді білого або рожевуватого нальоту міцелію гриба на уражених органах.

Заходи захисту

В'янення фузаріозне (люпин, зернобобові культури) (Увядание фузариозное)

Поиск