Вперше хвороба була виявлена на території України в 1985 році. Нині поширена майже в усіх районах, де вирощують соняшник і відноситься до найпоширеніших хвороб некротрофів (як біла та сіра гнилі), що являють значну загрозу для соняшника. Уражуються рослини з фази другої пари справжніх листків і до кінця вегетації.

Шкідливість

Крім прямих втрат врожаю від надламування уражених стебел і вилягання рослин, внаслідок поживного дисбалансу знижуються посівні якості та погіршуються товарні властивості насіння: маса 1000 насінин зменшується в 1,5-2 рази, олійність знижується на 4,5%, змінюється жирно-кислотний склад олії - при вирощуванні високоолеїнових гібридів, зменшується кількість олеїнової кислоти (з 87 до 64%). Втрати врожаю, в залежності від періоду зараження, можуть коливатися в межах 20-100%.

Ознаки ураження

Ознаки хвороби виявляються на молодих та дорослих рослинах протягом всього вегетаційного періоду. Перші симптоми з'являються, як правило, після цвітіння соняшника. На нижньому листі виникає побуріння (некроз) з хлоротичною облямівкою, яке починається з кінчика листка і поширюється по головній жилці, набуваючи характерної форми сектора, обмеженого головними жилками. Хвороба поступово охоплює листок повністю, яке засихає, і переходить на черешок, а згодом і стебло. Біля основи черешка на стеблі утворюється округла або еліптична пляма сірого або світло-бурого забарвлення, яка пізніше темніє і кільцем охоплює стебло. Часто крайова зона плями темніша, ніж середина, яка в результаті некрозу тканин набуває сіруватого-металевого відтінку. В місці побуріння стебло стає порожнистим, загниває і легко переламується. Перед збиранням урожаю сухе уражене стебло набуває сріблястого кольору. При ураженні кошика на тильному боці з'являється м'яка темно-коричнева пляма. На лицевому боці навпроти цієї плями спостерігається побуріння трубчастих квіток, а пізніше і насіння. Насіння в місці ураження невиповнене, набуває сірувато-бурого кольору і легко відпадає від кошика.

Розвиток хвороби

Після перезимівлі, навесні, на уражених стеблах формуються плодові тіла (перитеції), в яких містяться аскоспори. Аскоспори розносяться вітром та дощем і, потрапивши на листя, в умовах краплиннорідкої вологи проростають і проникають в рослину. Перед збиранням врожаю, в умовах теплої і вологої погоди гриб формує конідіальне спороношення - округлі альфа-конідії та видовжені бета-конідії. Ці спори містяться в пікнідах, які мають вигляд дрібних чорних крапок, та їх можна бачити неозброєним оком на уражених стеблах і кошиках. Факторами, які сприяють поширенню хвороби є підвищена температура (+20...+26°С) і відносна вологість повітря (60-90%), що сприяє виходу та переносу аскоспор гриба на здорові рослини. Інтенсивність розвитку захворювання напряму корелює з кількістю дощових днів в період бутонізації та цвітіння соняшника, коли спостерігається масове розповсюдження аскоспор, а також з частотою і кількістю опадів впродовж літа.

Джерела інфекції

Уражені післязбиральні рослинні рештки та насіння.

Заходи захисту

Фомопсис (картопля) (Фомопсис)

Поиск