Чорна коренева гниль (Чёрная корневая гниль)

Ознаки ураження

Уражуються сходи і дорослі рослини сої, полуниці, тютюну. На коренях утворюються чорні некротичні плями, які розростаються, збільшуються у розмірах, зливаються між собою і охоплюють значну частину поверхні кореня, що загниває, або майже весь корінь. Сім’ядолі сходів і листки у дорослих рослин в’януть, жовтіють і засихають, корені чорніють і відмирають.

Біологія збудника

Розмножується гриб нестатевим шляхом. Він формує бурувату грибницю, яка часто виступає на поверхню ураженого кореня, де утворюються безбарвні прості або розгалужені конідієносці з безбарвними одноклітинними ендоконідіями, 6-20х2,5-5,0 мкм. Вони формуються у ланцюжках по 4-8 шт.

Пізніше на ураженій поверхні кореня гриб формує циліндричні або бочкоподібні хламідоспори, які з’єднані також у ланцюжки. Хламідоспори коричнево-чорні або оливково-бурі, товстостінні з бородавчастою оболонкою, до 12 мкм у діаметрі.

Умови поширення

Джерелом інфекції є рослинні уражені рештки, на яких гриб зберігається у вигляді хламідоспор. Після перезимівлі хламідоспори проростають за температури 10-27  С і вологості грунту 60-80%. Для зараження рослин оптимальна температура становить 16-24  С. Інкубаційний розвиток хвороби триває 2-3 тижні.

Найбільш інтенсивний розвиток чорної кореневої гнилі на сої спостерігається при рН грунту 6,4-7,0. Ступінь розвитку чорної кореневої гнилі залежить від кількості хламідоспор у грунті. За наявності в 1 см³ грунту менше 100 хламідоспор рослини майже не хворіють, а при чисельності їх понад 4 тис. спостерігається інтенсивний розвиток хвороби.

Заходи захисту

Проти хвороби рекомендується дотримання науково обгрунтованої сівозміни, оптимальні строки сівби, своєчасне збирання врожаю, очищення та протруювання насіння.