Зяблева оранка

Зяблева оранка — це основний обробіток ґрунту в літньо-осінній період під посіви ярих культур в наступному році та в системі чорного пару. 

Зяблеву оранку на злущених полях виконують негайно після появи масових сходів бур’янів (через 2-3 тижні після лущення). Оптимальними строками зяблевої оранки після дворазового лущення вважають для Полісся − перші дві декади вересня, Лісостепу − другу половину вересня, для Степу − першу декаду жовтня. 

Урожай ярих зернових після зяблевої оранки, як правило, на 25-35% вищий, ніж після веснооранки. Важливе значення мають глибина та строки проведення зяблевої оранки. При глибокій зяблевій оранці поліпшується водно-повітряний режим орного шару, що сприятливо впливає на ріст і розвиток цукрових буряків, кукурудзи та інших просапних культур. З метою підвищення ефективності зяблевого обробітку в боротьбі з бур’янами, нагромадження й збереження вологи, поліпшення мікробіологічної активності ґрунту застосовують системи поліпшеного (комбінованого) і напівпарового зяблевого обробітку ґрунт

Агротехнічні вимоги до основного зяблевого обробітку ґрунту: 

• якісний обробіток (плугом або безполицевими знаряддями) на встановлену глибину;
• відсутність огріхів; 
• достатнє (якісне) розпушування ґрунту з перевагою грудочок діаметром до 5 мм; 
• якісне загортання післяжнивних решток, бур’янів, добрив і залишення їх на поверхні поля при обробітку плоскорізом; 
• відхилення глибини від заданої на рівних полях ± 1 см, а на площах з розвинутим мікрорельєфом ± 2 см; 
• поворотні смуги мають бути розорані без пошкодження доріг та прилеглих угідь; 
• гребені при оранці всклад і розгінні борозни повинні бути вирівняні. 

Для проведення основного зяблевого обробітку ґрунту використовують плуги різних систем з передплужниками (культурна оранка) чи двохярусні плуги або безполицеві ґрунтообробні знаряддя - плоскорізи, чизельні знаряддя, розпушувачі тощо.