Живлення культур

Надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тканин. Живлення є частиною заг. обміну речовин рослинного організму.

За характером живлення рослини поділяють на гетеротрофи (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні водорості й вищі рослини) і автотрофи (всі фотосинтезуючі зелені рослини і хемосинтезуючі бактерії; див. фотосинтез, хемосинтез).

Серед рослин з гетеротрофним типом живлення розрізняють сапрофіти, що беруть сполуки з відмерлих решток, кореневих виділень та ін. продуктів органічного походження, і паразити, які для живлення використовують речовини живих організмів.

У автотрофних рослин розрізняють повітряне, або листкове живлення і ґрунтове, або кореневе живлення (див. Мінеральне живлення рослин). Багато рослин здійснює і автотрофний, і гетеротрофний типи живлення (наприклад, комахоїдні рослини). Часто рослини з різним типом живлення вступають у симбіоз, використовуючи для свого живлення продукти життєдіяльності одна одної (наприклад, мікориза).

Вивчення живлення рослин має велике значення для правильного застосування добрив і збільшення ефективної родючості ґрунту.

Живлення рослин — це термін, який враховує взаємозв’язки мінеральних елементів в ґрунті або в ґрунтовому розчині, а також їх роль в процесі росту і розвитку рослин. Цей взаємозв’язок включає в себе складний баланс мінеральних елементів, необхідних  для оптимального росту і розвитку рослин.