Холодостійкість кукурудзи

Холодостійкість кукурудзи – це здатність гібрида витримувати низькі позитивні температури (для кукурудзи нижче від +8-10°С) без значних змін фізіологічних процесів.

Холодостійкість – це сортова особливість і залежить від гарно розвиненої кореневої системи гібрида на ранніх етапах розвитку та його здатності проростати за понижених температур. 

Для кукурудзи субоптимальною вважають температуру до +15°С. За холодостійкістю гібриди різняться між собою. Так, одні з них можуть проростати за температури +7…+8°С і вегетувати за температури +12…+15°С, тоді як іншим для проростання потрібна температура +10…+12°С, а оптимальна температура вегетації – понад +15°С. Холодостійкість гібридів можна визначити методом cold test у лабораторних умовах, який передбачає пророщування насіння в термостаті.

Посів холодостійких гібридів можна проводити на 10–15 днів раніше оптимального строку при температурі ґрунту 6–8 ˚С. Це дає змогу отримати сходи на 5–7 днів раніше, ніж у нехолодостійких, навіть у роки з недостатньою сумою активних температур. Таким чином, з’являється можливість збільшити фазу активного фотосинтезу, за якої в рослині інтенсивно накопичується органічна речовина.

До ключових переваг таких гібридів можна віднести:

• Можливість проводити сівбу в більш ранні терміни (за температури ґрунту на глибині загортання насіння +7-8°С).
• Рання сівба кукурудзи має низку переваг: ефективніше використовується накопичена волога в зимовий період на ранніх етапах вегетації; зміщується налив зерна на більш ранній період; раніше настає фізіологічна стиглість, внаслідок чого збиральна вологість буде нижчою; зміщуються строки збирання кукурудзи також на більш ранні.
• Піддаються меншому впливу страхових гербіцидів, при застосуванні їх після похолодання (менше проявляється фітотоксичність або не проявляється взагалі).