Плоскорізний обробіток

Плоскорізний обробіток — розпушування ґрунту без обертання скиби (пласта), знищення бур'янів, максимальне збереження стерні на поверхні ґрунту, що істотно зменшує прояви ерозійних процесів.  

Цей захід обробітку ґрунту забезпечує кришення, розпушування, часткове перемішування і підрізання підземних органів рослин на глибину від 7-10 до 25-27 см. Залишені на поверхні рослинні рештки захищають ґрунт від видування і змивання, перегрівання, непродуктивного випаровування логи. Залишена на поверхні ґрунту стерня сприяє рівномірнішому накопиченню снігу, який запобігає глибокому промерзанню ґрунту. Ось чому плоскорізний обробіток вважають одним із важливих складових ґрунтозахисного землеробства. Він також є ефективним у боротьбі з коренепаростковими бур’янами. Його використання сприяє вирівнюванню поверхні поля і з економічних міркувань плоско-різний обробіток вигідніший за полицеву оранку, оскільки він є менш енергоємним. Поряд із зазначеними перевагами плоскорізний обробіток у роки з підвищеною вологістю призводить до значного збільшення забур’яненості посівів малорічними бур’янами, тому що при цьому насіння і плоди бур’янів накопичуються у верхньому шарі ґрунту, звідки можуть проростати. Крім того, використання такого обробітку є причиною поширення хвороб, збудники яких містяться на рослинних рештках. 

Агротехнічні вимоги до плоскорізного обробітку: 

• додержання заданої глибини обробітку, 
• мінімальне загортання стерні (в південних районах), 
• високоякісне кришіння ґрунту, 
• повне підрізування бур'янів, o вирівняність обробленої поверхні, 
• відсутність огріхів, 
• перекриття між суміжними проходами – не менше 20 см, 
• швидкість обробітку до 8 км/год.

Показники якості плоскорізного обробітку: 

• глибина обробітку і його рівномірність; 
• ступінь збереження стерні на поверхні ґрунту; 
• гребенястість поверхні ґрунту; 
• кришіння ґрунту; 
• дотримання стикових перекриттів у суміжних проходах агрегата; 
• прямолінійність обробітку.

Започаткований в районах поширення вітрової ерозії плоскорізний обробіток зараз стає доволі поширеним прийомом в усіх кліматичних зонах України. Порівняно з оранкою цей обробіток приблизно втричі менш енергозатратний, а залишення на поверхні ґрунту стерні і пожнивних решток запобігає виникненню вітрової і водної ерозії. Такий обробіток дозволяє зберігати і накопичувати вологу в ґрунті. Тривале застосування цього прийому призводить до збільшення кількості гумусу в ґрунті і, таким чином, до підвищення родючості ґрунтів.