Каштанові ґрунти

Каштанові ґрунти — це зональний тип суббореальних степів. Вони утворилися під трав'янистою рослинністю сухих степів у посушливих умовах. 

Особливості природних умов зони, зокрема більш зріджений рослинний покрив і, як наслідок цього, менша кількість у ґрунті рослинних решток і менш сприятливі умови їх гуміфікації порівняно з чорноземною зоною, зумовлюють послаблення розвитку дернового процесу. Займають майже всю територію зони Сухого Степу України. 

Класифікація каштанових ґрунтів

Тип каштанових ґрунтів поділяють на три підтипи (за підзональними особливостями та за вмістом гумусу): 

• Темно-каштанові ґрунти. Для них характерне темно-сіре з коричневим відтінком забарвлення. Потужність гумусового горизонту А+В1 35-45 см, скипання на глибині 45-50 см, гіпс і легкорозчінні солі – до 2м. П
• Каштанові ґрунти. Мають меншу потужність гумусового шару (А+В1 – 30-40 см). Скипання на глибині 40-45 см. Максимальне скупчення карбонатів на глибині 50-55 см, гіпсу – 150-170 см, легкорозчинних солей – до 2 м. Діагностичні показники родових ознак аналогічні темно-каштановим.
• Світло-каштанові ґрунти. Відрізняються невеликою потужністю гумусового шару (А+В1 25-35 см), він безструктукрний. Карбонатний горизонт залягає близько до поверхні, а гіпсовий горизонт на глибині 110-120 см. Відрізняються більш високим скупченням солей.

Роди: звичайні, солонцюваті, солонцювато-солончакуваті, залишково-солонцюваті, карбонатні, солонцювато-осолоділі осолоділі та ін.

За потужністю гумусованого горизонту: потужні (>50 см), середньопотужні (30-50), малопотужні (20-30), дуже малопотужні(< 20 см).

Будова профілю темно-каштанових ґрунтів: Η, НРк, Рк.

Характеристика ґрунту

Підтипи каштанових ґрунтів виділяють за вмістом гумусу та іншими загальними властивостями. Профіль каштанового ґрунту недиференційований за SiО2 та R2O3. Вміст гумусу в Н горизонті складає від 2 до 5% і поступово зменшується вниз по профілю. Характерний рівномірний розподіл мулистої фракції по усьому профілю. Вторинні мінерали коалінітової групи зустрічаються рідко. У великих фракціях – переважно кварц, польові шпати, слюди і рогові обманки.