Монофаг. Пошкоджує яблуню. Метелик з розмахом крил 17 – 22 мм; передні крила білі з 12 – 16 чорними крапками, розміщеними трьома рядками; задні крила попелястосірі, з довгою бахромою. Яйце розміром 0,3 мм, сплющене, округле, спочатку жовте, згодом буруватовишневе. Гусениці завдовжки 15 – 18 мм, сірі, на спині два поздовжніх ряди чорних бородавок, які мають волосинки; грудний і анальний щитки та ноги чорні. Лялечка завдовжки 12 – 14 мм, спочатку оранжевожовта, пізніше — зеленуватожовта, крилові значки світлобурі, кремастер темнобурий з шістьма щетинками. Кокони білі, з’єднані кількома десятками або сотнями в компактні пачки.

Розвиток

Зимують гусениці першого віку під щитками. Навесні, при досягненні середньодобової температури 12 °С, через 4 – 5 діб після початку розпускання бруньок яблуні вони виходять зпід щитків і відразу проникають усередину бруньок та під епідерміс молодого листя. Впродовж 9 – 12 діб гусениці живляться в мінах епідермісом. Після першого линяння, що збігається в часі з цвітінням яблуні, гусениці залишають міни, переходячи на поверхню листя, де плетуть павутинні гнізда й скелетують листки. Кожна група гусениць, обгризаючи листя, переміщується від верхівки до основи гілок, обплітаючи їх густою павутиною. Живлення гусениць, з урахуванням часу перебування їх у листових мінах, триває 40 – 45 діб. За цей період вони проходять п’ять віків. Суха й спекотна погода сприяє їх розвитку, і навпаки, прохолодна і волога — зумовлює підвищену смертність гусениць. Завершивши розвиток, гусениці сповзаються в групи, розміщуються одна біля одної (головою догори) й утворюють кокони, в яких заляльковуються. Через 9 – 14 діб виходять метелики, які літають у вечірні години. Літ триває 30 – 40 діб, до останньої декади серпня. Через 12 – 16 діб після виходу метелики спарюються і на 4 – 5ту добу розпочинають відкладання яєць. Плодючість — 90 – 100 яєць. Самки відкладають яйця групами по 15 – 30 штук на гладеньку кору 2 – 3річних пагонів, розміщуючи їх черепицеподібно і покриваючи кожну кладку слизом, який після застигання утворює щиток розміром 4 – 7 мм. Спочатку щиток червонуватий, а через 20 – 30 діб стає сіробурим, близьким за кольором до кори. Через 9 – 15 діб відроджуються гусениці. Упродовж 8 – 10 діб вони живляться оболонками яєць і скоблять кору під щитком, після чого впадають у діапаузу до весни наступного року. Генерація однорічна.

Здалека дерева, пошкоджені яблуневою горностаєвою міллю, нагадують обпалені вогнем. На таких деревах знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок. На яблуневій горностаєвій молі відмічено близько 100 паразитів, які заражають у середньому до 60 % шкідника. Яйцеличинкові паразити — браконіди Ageniaspis fuscicollis Dalm., Ascogaster guadridentata Wesm.; паразити гусениць — браконід Apanteles corvinus Reinh., іхневмоніди Apophua bipunctoria Thunb., Phytodietus geniculatus Thoms.; мухитахіни Bessa Parallela Mg., Nemorilla floralis Fll., Euristaea scutellaris R.D., личинковолялечкові паразити — іхневмоніди Trichomma enecator Rossi., Pimpla turionellae L., Trichionotus anxius Wesm. та ін.

Заходи захисту

Економічний поріг шкодочинності до цвітіння становить 0,5 – 1,0 щиток на 1 м гілки і після цвітіння — 1 – 2 гнізда на дерево. Під час масового виходу гусениць зпід щитків у фази відокремлення бутонів — рожевий бутон обприскування дерев системними інсектицидами. Після цвітіння можна застосовувати біопрепарати або інгібітори синтезу хітину. Обприскування дурсбаном, к.е., 2 л/га, базудином, в.е., 1,2 л/га, піринексом, к.е., 2 л/га з додаванням дитану М-45 (манкоцебу), з.п., 2–3 кг/га чи хлорокису міді, 4–6 кг/га, чемпіоноу, з.п., 1,5-2 кг/га, поліраму ДФ, в.г., 2,5 кг/га проти парші. За обробки сортів, які уражуються борошнистою росою, до інсектицидів додаютьалмаз, 0,3-0,4 л/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га, топаз, 0,3-0,4 л/га, тіовіт Джет, в.г, 5-8 кг/га

Яблунева горностаєва міль (Яблонная горностаевая моль)

Поиск