Зовнішній вигляд

Жук розміром 4-5 мм, чорний, зверху вкритий рудувато-сірими волосками; надкрила вкорочені, не прикривають двох останніх сегментів черевця; на кінці черевця хрестоподібний малюнок білого кольору; передні три членики вусиків, гомілки та лапки середніх ніг червонуваті. Яйце – 0,6-1 мм, еліптичної форми, бурштиново-жовте. Личинка завдовжки 5-6 мм, маленька голова глибоко втягнута в грудний відділ тіла; лялечка – 4-5 мм, світло-жовта.

Розвиток

Досить активні жуки в жарку погоду (за температури не менш як +21°С), у похмурі дні, а також уранці та ввечері ховаються в квітках гороху або поміж стуленими молодими листками. Поля починають заселяти з країв, поступово охоплюючи всю площу. Відкладання яєць спостерігається з першої декади червні у степовій, з середини червня – у лісостеповій зонах. Самки відкладають яйця зверху на боби. Початок відкладання яєць спостерігається за температури +18°С, масове – при +26…+27°С. Плодючість самок становить від 70 до 220 яєць. Яйця добре помітні на зеленому фоні боба.

Ембріональний розвиток яєць триває 6-10 діб. Після відродження личинка прогризає стінку боба, потім тканину зеленого, часто недорозвиненого, зерна, в якому відбувається подальший повний розвиток личинки, лялечки і жука нового покоління. У зерно здатні проникнути кілька личинок, але виживає лише одна. У лісостеповій зоні розвиток личинки відбувається впродовж 36-37, лялечки – 25 діб, у степовій зоні – відповідно 29-36 і 13-18 діб.

Пошкоджують

Монофаг. Завдає шкоди гороху (Pisum sativum, P arvense). Підвищена чисельність жуків на полях спостерігається наприкінці травня, у фазу утворення вусиків і особливо під час появи бутонів та на початку цвітіння. Жуки живляться пилком і пелюстками квіток. Самка вiдкладае яйця на молодi боби, личинки проникають у зерна гороху залишаючись там до весни. У зерно здатні проникнути кілька личинок, але виживає лише одна. Пошкодження зерна призводить до зниження його маси, якості та схожості. В екскрементах личинок міститься алкалоїд кантаридин, тому пошкоджене зерно не можна використовувати в їжу та на корм худобі.

Природні вороги

Чисельність горохової зернівки зменшують яйцеїди: Lathromeris bruchocida Vis., який в окремі роки може знищити до 60 – 70 %; Uscana senex Grese, на личинках паразитують Triaspis thoracicus Cuzt., Eupteromalus leguminis Gah., Brichicida orientalis Crawf., Uscana semifumipennis Gir., Microdontomerus anthomoni Crawf. тощо. У період зберігання зерна личинок, лялечок і жуків знищує пузатий кліщ — Pediculloides ventricosus Newp.