Жук розміром 1,2 – 1,8 мм, з плоским витягнутим тілом і майже квадратною передньоспинкою, вкритою світлим тонким пушком; колір від червонобурого до бурочорного; вусики руді або жовті, з 3члениковою булавою. Яйце розміром 0,4 мм, овальне, біле, блискуче. Личинка 2,5 – 3 мм, перламутровобіла, напівпрозора, з рудуватожовтою плоскою головою; ноги короткі з довгими кігтиками; на останньому сегменті черевця два загнутих догори гачкоподібних хітинізованих відростки, знизу хітинізований підштовхувач. Лялечка розміром 1,6 – 2 мм, біла, напівпрозора, на передньому членику черевця пара довгих гострих відростків.

Розвиток

Зимують статево недозрілі жуки під рослинними рештками і в ґрунті на глибині 10 – 15 см на бурячищах, на полях зпід висадок, у пришляхових канавах, лісосмугах, схилах ярів. Рано навесні за температури 3 – 5 °С жуки виходять на поверхню. Спостерігаються випадки пробудження жуків з виходом на поверхню ґрунту в період зимових відлиг. Різкі перепади температури в цей час призводять до масової загибелі жуків. Жуки, що вийшли, живляться залишками буряків і бур’янами. Розселення відбувається у вечірні й нічні години за температури повітря 9 – 12 °С, масовий літ — за температури 17 – 22 °С. Жуки заселяють цукрові буряки в період появи сходів. Рано навесні жуки тримаються на поверхні, пізніше ховаються в ґрунті, з’являючись лише в похмуру погоду та у вечірні години. Відкладання яєць триває з першої половини травня до серпня. Самка відкладає яйця в ґрунт на глибину 20 – 30 см. Плодючість становить до 50 яєць. Ембріональний розвиток триває 5 – 7 діб. Відродження личинок розпочинається в травні і триває до першої декади серпня. Личинки зосереджуються у верхніх шарах ґрунту на глибині 5 – 7 см, де знаходиться основна маса корінців буряків першого року та насінників. У міру розвитку личинки, живлячись дрібними корінцями, заглиблюються в ґрунт до 40 – 60 см, а в суху погоду навіть до 80 – 90 см. Через 35 – 42 доби заляльковуються. Лялечка розвивається 11 – 13 діб. Новоутворені жуки залишаються в ґрунті до осені. У другій половині вересня — на початку жовтня жуки масово виходять на поверхню ґрунту, додатково живляться і з настанням холодів переходять у місця зимівлі. Розвивається одна генерація за рік. Жуки бурякової крихітки вигризають у підземних частинах сходів буряків овальні й круглі ямки, від мілких, поверхневих до глибоких. Іноді пошкоджують листки, прогризаючи в них дрібні отвори. Особливо небезпечний цей шкідник у роки з прохолодною й вологою весною. У разі значних пошкоджень рослини гинуть, що призводить до розрідження посівів. Навіть незначні пошкодження підсім’ядольного коліна сприяють розвитку коренеїда. Бурякову крихітку знищують деякі туруни, паразитичні нематоди, що розвиваються в черевці жуків, а також бактеріальні й грибні хвороби личинок і лялечок, особливо у вологі роки.

Заходи захисту

Повне викопування коренеплодів і висадок цукрових буряків під час збирання врожаю; видалення залишків після збирання врожаю; глибока зяблева оранка; просторова ізоляція нового посіву цукрових буряків від минулорічних бурячищ; застосування добрив; добре розвинені сходи цукрових буряків меншою мірою потерпають від пошкоджень буряковою крихіткою. При небезпечній чисельності шкідника — 1,5 – 2,5 жука на 1 дм³ ґрунту (восени) або 20 жуків на 1 м рядка чи 300 жуків/м² потрібна передпосівна обробка насіння системними інсектицидами або внесення їх у рядки під час сівби буряків.

Бурякова крихітка (Свекловичная крошка)

Поиск