Фізичні та хімічні властивості: Кристалічна речовина білого або кремового (жовтувато-сірого) кольору без запаху. Не розчинна у воді, добре розчиняється в хлороформі, ацетоні, гірше в спирті, ефірі. З'єднання хімічно стійке, не руйнується в лужному і кислому середовищах.

Нелеткий, тому при роботі з ним можна використовувати протипилові респіратори. Стійкий до впливу високих температур. Після кип'ятіння у воді (рН = 5) протягом півгодини в посудині зі зворотним холодильником зберігається 40% препарату. Речовина стійка до дії факторів зовнішнього середовища і відноситься до стійких пестицидів, розкладається до нетоксичних компонентів в біологічних середовищах протягом 0,2-2 років.

Опис: На рослинах зберігається 1-1,5 місяці після обробки. Активно пригнічує розвиток патогенів з класу ооміцетів і частково базидіоміцетів, що вражають надземну масу і насіння рослин. Тирам - контактний фунгіцид захисної дії, що не здатний проникати в рослини або насіння і пригнічує проростання спор або початковий ріст міцелію патогена, що знаходиться на поверхні. Проникаючи в клітини збудника, він пригнічує активність ферментів, що містять атоми міді або сульфгідрильні групи.

Тирам використовують в якості контактного протруйника насіння в боротьбі з кореневими гнилями (гельмінтоспоріозні і фузаріозна), пліснявіння насіння, аскохітозом і антракозом.  Протравлювати насіння варто до їх обробки бактеріальними добривами. Раніше тирам також застосовували для боротьби з грунтовими грибами - збудниками кореневих гнилей рослин.

Через несприятливі токсикологічні властивості тирам і значне його збереження у воді (період напіврозпаду 46,7 дні при рН = 7,0) препарати на його основі застосовуються тільки для обробки насіння і насіннєвого матеріалу з метою їх захисту від збудників пліснявіння і кореневих гнилей, включаючи фузаріозні, а також від кореневих хвороб, первинна інфекція яких зберігається на насінні. Тривале збереження тираму в кислих і нейтральних грунтах забезпечує захист висіяних сіянців від грунтової інфекції на досить довгий час (1-1,5 місяці).

Зареєстровані препарати на основі:

• тираму застосовуються проти хвороб пшениці ярої, озимої (пліснявіння насіння, гельмінтоспоріозні і фузаріозна кореневі гнилі, тверда головешка); кукурудзи (пліснявіння насіння, бактеріоз, фузаріоз, пухирчаста сажка, кореневі і стеблові гнилі); соняшнику (біла і сіра гнилі, пероноспороз, пліснявіння насіння); льону-довгунця (антракоз, поліспороз, фузаріоз, аскохітоз, пліснявіння насіння); буряку цукрового, кормового, столового (коренеїд сходів, пероноспороз, фомоз, церкоспороз, пліснявіння насіння) і ін .;
• тираму і карбоксину - проти хвороб пшениці ярої, озимої (пліснявіння насіння, тверда головешка, гельмінтоспоріозні і фузаріозні кореневі гнилі), ячменю ярого, озимого (кам'яна головешка, пліснявіння насіння, гельмінтоспоріозні і фузаріозні кореневі гнилі), ріпаку (пліснявіння насіння, пероноспороз, чорна плямистість або чорна цвіль, гельмінтоспоріозні коренева гниль) і ін .;
• тираму і тебуконазолу - проти хвороб ячменю ярого та озимого (пліснявіння насіння, кам'яна головешка, гельмінтоспоріозні і фузаріозна кореневі гнилі); жита озимого (стеблова сажка, гельмінтоспоріозні і фузаріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння); сої (аскохітоз, фузаріоз, фузаріозна коренева гниль, пліснявіння насіння) і ін.

Інструкція по застосуванню тираму

Згідно поширеній практиці, інструкції по застосуванню тієї чи іншої речовини розробляються відповідно до препаратів, що містять цю речовину.

Класи небезпеки

Препарати на основі тираму відносяться до 2 і 3 класів небезпеки для людини.