Диметоморф

Фізико-хімічні властивості

Безбарвні кристали. Малорозчинний у воді, стабільний при гідролізі і дії тепла. Термічно і гідролітично стабільний при нормальних умовах. У темряві стійкий протягом більше п'яти років. Ізомери на сонячному світлі піддаються взаємоперетворенню.

Фізичні характеристики

• Молекулярна маса 387,9;
• Температура плавлення 127-148 °С:
  • (Е)-ізомер 135,7-137,5 °С,
  • (Z)-ізомер 169,2-170,2 °С;
• Тиск парів при 25°С:
  • (Е)-ізомер 9,7•10-4 мПа,
  • (Z) - ізомер 1,0•10-3 мПа

Опис

Диметоморф – системний фунгіцид, призначений для боротьби з хворобами рослин, що викликаються ооміцетами. Високоефективний проти збудників мілдью винограду і фітофторозу томатів і картоплі. Характеризується контактною і проникаючою дією. Молекула диметоморфа містить заміщений морфолін, але по біологічній активності, механізму дій і фунгітоксичності речовина значно відрізняється від похідних морфоліну. Внаслідок цього, диметоморф варто виділяти в групу похідних коричної кислоти.

Володіє специфічною активністю проти фітофтори томата і картоплі. Диметоморф ефективний проти штамів збудників фітофторозу, стійких до феніламідів (оксадиксилу, металаксилу). Високовибірковий відносно ооміцетів, особливо з сімейства пероноспорових і пітієвих. 

Має відмінний від феніламідів механізм дії: Викликає протиспороутворюючий ефект. Змінює природний морфогенез клітинної стінки грибів, порушуючи їх нормальний цикл розвитку. Через 1-2 години після обробки майже повністю поглинається рослиною. Є можливість виникнення стійких штамів збудників, що не володіють перехресною стійкістю до феніламідів. Щоб попередити розвиток резистентності, рекомендується застосування препарату спільно з контактними фунгіцидами.

Інструкція по застосуванню диметоморфу

Згідно поширеній практиці, інструкції по застосуванню тієї чи іншої речовини розробляються відповідно до препаратів, що містять цю речовину.

Класи небезпеки

Препарати на основі диметоморфа належать до 2 класу небезпеки для людини і 3 класу небезпеки для бджіл.