Щириця жминдовидна (Щирица жминдовидная)
Біологічні особливості
Однорічні ярі пізні. Сходить в квітні-серпні. Плодоносить з липня до пізньої осені. Цвіте в липні-листопаді. Максимальна плодючість до 700 тис. насінин. Глибина проростання не більше 8 см. Життєздатність в ґрунті до 40 років. Температура проростання мінімальна +7...+8°С, оптимальна +30...+36°С. Особливістю насіння щириці є здатність проростати пізно весною або влітку після міжрядних обробітків.
Поширення
Росте на полях, городах, при дорогах, вздовж залізничних колій, майже повсюдно, але більше в південних областях.
Заходи боротьби
Метод провокації насіння до проростання в післяжнивний період і знищення проростків наступними обробітками, досходове і післясходове боронування посівів пізніх ярих культур.
Стебло: лежаче, розгалужене, довжиною 20- 120 см.
Листки: оберненояйцевидні або лопатеві, на верхівці заокруглені, з вістрям.
Корінь: стрижневий.
Суцвіття: квітки в пазухах верхніх листків та на кінчиках стебел зібрані в невеликі клубочки. Приквітки ланцетні, коротші за квітки.
Плід: сім`янка, форма сочевицеподібна. Колір блискучий чорний (недостиглі мають світло-коричневий колір). Розмір: діаметр 1,25-1,75 мм, товщина 0,75 мм. Маса 1000 насінин 0,5-0,6 г.